This article is only available in Ukrainian.

Коломия й Коломийщина:
Збірник споминів і статтей про недавнє минуле

[...] Віл редакції:

На тому мав би й закінчитися цей цікавий і цінний огляд образотворчого мистецтва Коломиї, але ж до нього належить і сам автор, визначний мистецьграфік, мистецтвознавець та історик і вчитель мистецтва, і без нього цей огляд ув би неповний. Він учився в коломийській гімназії, а потім учив там малярства в тій же гімназії та в будівельному ліцею, тому й заслуговує на лобру пам'ять.

Іван Кейван почав виявлятися в малярстві, а ще ширше у графіці наперезслні другої світової війни, і його ранній творчий період розділений між Снятизом ії Коломиєю. Все ж духово він ближчий до Коломиї. Народився він у 1909 р. в Карлові Снятинського повіту, вчився в українській гімназії в Коломиї, в 1927 р. вступив до мистецької школи О. Новаківського у Львові, а лісля року навчання перейшов до Академії мистецтв у Кракові, де закінчив загальний відділ. В 1932 р. був прийнятий до Академії мистецтв у Варшаві, студіював малярство в проф. М. Котарбінського і спеціялізувався в зртистичній графіці та в різних граверських техніках в професорів Червінського, Кулісєвича й Чайковського. Деякі граверні техніки засвоїв від проф. Л.Вичулковського, тоді ,гонорового професора" Варшавської академії. Окремо студіював історію мистецтва й мистецтвознавство взагалі у Варшавському університеті. Був кількакратно нагороджений на річних зиставках Академії й закінчив студії в 1937 р. Деякі його професори відмітили, що ,,Кейван відзначається подивугідною технічною майстерністю, що може хонкурувати з машиновою продукцією". В 1936 р. Кейван відбув мистецьку подорож в Західну Европу, разом з групою студентів академії. В 1939 р. склав лелагогічний іспит в ПІРР (Паньствови Інститут Робут Ренчних) у Варшаві дістав право навчання малювання в середніх і фахових школах.

Технічну майстерність в графіці Кейван виявив у проєктах українських грошей для майбутньої української держави, що над ними працював два роки. Банкноти були на 10, 50 і 100 карбованців та на 5 і 10 шагів, в розмірах втричі більшими, ніж нормальна величина грошей. проєкти були позначені стилем українського барока, з помітними впливами творчости геніяльного Нарбута -- великого ментора Кейвана. На жаль, ці проєкти пропали безслідно. В 1933 г. польська поліція, зробивши обшук в домі батьків мистця в рідному селі Карлові, сконфіскувала їх.

В 1938-1939 рр. Кейван працював у Львові й виконав тоді ряд олійних портретів, між ними композиційний портрет ген. М. Тарнавського й десятки портретів олівцем, що з них найвартісніші портрет мистця В. Баляса та інж. О. Сєцінського. В часі московсько-большевицької окупації в 1939-1941 рр. проживав у Снятині й з "височайшого наказа" малював портрети совєтських "вождів". Творчо не працював, не брав жодної участи у виставках, а з початком червня І94Ї р. мусів скриватися перед арештом НКВД. За німецької окупації в 1941-1944 рр. вчив малювання й історії українського мистецтва в українській гімназії та в Будівельному ліцею в Коломиї. В цьому періоді він виконав портрети: Т. Шевченка, М. Шашкевича, М. Лисенка, композиційні портрети В. Барвінського, С. Людкевича, Б.Кудрика, М.Колесси й письм. Д. Николишина. З 1943 р, походить теж портрет дружини та інші. Був членом Спілки українських образотворчих мистців у Львові. На скитальшині в Німеччині, в таборах у Фюссені, Байройті й Міттенвальді вчив малювання в українській гімназії історії мистецтва в Українському народному університеті та в мистецькій школі й тоді інтенсивно працював творчо в малярстві Й граверстві. З тієї доби походять Його твори: "Моя дружина", цикл акварель альпійських пейзажів, цикл психологічних студій та гравюри: "Родина", "Автопортрет", "Олена Кисілевська", "Композитор 3. Лисько", "Проф. В. Лев", "Письменник С. Риндик" й дереворіз "Гетьман Богдан Хмельницький". Був членом УСОМУ в Мюнхені і брав участь у всіх її виставках та в "Гижні української культури" в Мюнхені й Регенсбургу. Тоді теж брав участь своїми гравюрами на виставках в Парижу й Амстердамі. До Канади переїхав при кінці 1949 р.

Осівши в Едмонтоні Кейван, поза щоденною працею на хліб, присвятився творчій праці та організації виставок українського мистецтва в Едмонтоні та в інших місцевостях, був організатором УСОМУ в Канаді, разом з Б. Стебельським і М. Дмитренком, заступником голови Управи УСОМУ і якийсь час головою. В олійному малярстві Кейван виконав цикл композиційних портретів Т. Шевченка (один зберігається в бібліотеці Альбертського університету, другий в бібліотеці Ванкуверського університету), портрет І. Франка, портрет сестри, цикл олійних пейзажів — гірських та морських і виконав низку церковних ікон. Розмалював три церковці в Альберті.

Проте Кейван не уважає себе малярем, бо він вроджений графік і гравер, тому особливо виявився в цій галузі. В цьому періоді він створив низку композиційних граверських портретів, що з них найвартісніші: "Поет Тодось Осьмачка", "Юліян Геник-Березовський", "Гарас Шевченко" (Свою Україну Любіть), "Митрополит Андрей Шептицький", "Гетьман Іван Мазепа", "Моя дружина", "Поет Вадим Лесич", "Автопортрет", "Самітна церква" та інші. Виконав ряд пропам'ятних і почесних грамот, проєктів поштових марок, друкарських і видавничих знаків та обкладинок до українських видань.

Творчість Кейвана споріднена із стилем українського барока в самобутній інтерпретації.

»зІван Кейван належить до тих нечисленних і незломних індивідуальностей, що винесли з Батьківщини найкращі досягнення своїх великих попередників, високо тримає прапор українського мистецтва Й далі творить у дусі української школи... Портрети І. Кейвана — це особлива ділянка його творчости, що має виняткове значення для нашої історії, хультури Й мистецтва. Портрети нашого мистця виконані графічним способом, мають і матимуть постійну вартість. Це глибокі студії зсихологічних особливостей портретованих, вдумливі, синтетичні і сумарні". 3. Січинський). В цьому періоді Кейван брав участь в багатьох виставках в Канаді (Едмонтон, Саскатун, Монтреал, Торонто) та в Америці, зокрема в Ню Йорку та Світовій виставці українського мистецтва в Детройті в 1960 р. Останньо брав участь у ,,Світовій виставці українських образотворчих мистців" у Торонті 1982 р.

Проте Кейван, як мистецтвознавець та історик мистецтва зробив чи не больше, ніж в образотворчості, в останніх десятиріччях. Написав безліч статтей на теми українського і світового мистецтва, нотаток, рецензій та монографії: "Тарас Шевченко — образотворчий мистець" (що за неї одержав загороду КУК Шевченківську медалю в 1964 р.), "Володимир Січинський", "Дмитро Антонович" та "Василь Кричевський — творець українського зашонального стилю". Останньо працює над монументальною Історією -країнського мистецтва. За свої мистецтвознавчі праці Кейван був іменований Патріярхом Йосифом професором історії мистецтва Українського католицького універститету в Римі, а НТШ надало йому ступінь дійсного члена Секції Історії України.

Завантажте оригінальний скан у форматі PDF (234kb)

"Іван Кейван", Коломия й Коломийщина: Збірник споминів і статтей про недавнє минуле, 1988.