Іван Кейван: з нагоди 25-ліття мистецької діяльности
Володимир Січинський
Мистецька графіка, що в українському культурному процесі нашого віку відограє поважну й передову ролю; дала нам визначні імена мистців, що знайшли велике признання в світі. Вони створили свою мистецьку школу, яка відзначається високим мистець ким і технічним рівенем та оригінальністю свого вислову. Кількакратні погроми цієї школи в умовах совєтської системи та несприятливі умови під іншими режимами, гальмували нор маєьний розвиток цієї шко ли; що особливо прикро від билося після останньої війни.
Ми є свідками, як то мододщі мистецькі сили у великій частині розпливаютьвся і щезають в чужому морі: та, в погоні за удаваною "модерністю", підшиваю чись під модний смак ото чення, втрачають свою національну індивідуальність та; стають другорядним чин ником для підсилення чу жого мистецтва.
Іван Кейван належить до тих нечисленних і незлом них, індивідуальностей, що винесли з Батьківщини най кращі досягнення своїх великих попередників, високо тримає прапор українського мистецтва та далі творить в дусі української шко ли. А при тім його творчість яскраво індивідуаль на, з ознаками своєрідних особливостей у змісті і фор мі мистецького вислову. Це, передусім ,т. м. уроджений графік, який вкладає чисто-графічне розуміння й трактування до всіх галу зів пластичного мистецтва, найперше "портрета, а також малярства, зокрема краєвиду і навіть монументального малярства.
Іван Кейван народився 16 вересна 1909 р. в селі Карлові, Снятинського по віту, в селянській родині, що була постійно зв'язана. з прекрасним ннашим По куттям. Родина Кейванів посвоячена, з родиною Ва силя Стофаника по жіно чій л'яії Стефаників. По спілаіченні гімназії в Кололиї, І. Кейван впродовж 1927—1928 рр. студіював у Малярській школі О. Новаківського у Львові, згодом у рр. 1932—1937 в Краківській Академії (графіку) і з Академії мистецтв у Варшаві, де особливу увагу звартав на, студії історії мистецтва.
Виняткові здібності до рисунку і особливо графі ки, виявляв мистець ще в сімназії, а в Академіях у Кракові і Варшаві кілька крално діставав перші й дру гі нагороди. Викликав здивовання своєю особливою срецизністю виконання, а в граверстві доходив до такої досконалости, що його гравюри годі було вважати виконаними людською рукою.
Як свідомий громадянин і культурно - національний діяч, постійно шукав кон такту з українськими ми зтецькими і культурними організаціями. Був актив зим членом Мистецького Товариства "Спокій" у Вар шові, де вперше виступав на виставці весною 1933 р., себто рівно 25 років тому. Далі брав участь в групі молодих мистців Асоціяції Незалежних Українських Мистців і Спілки Україн ських Образотворчих Мис тців.
По закінченні мистець ких студій, в рр. 1938—1944 працював у Львові, Коло миї та інде, як учитель мистецтва в гімназіях 1 Мистецько - промислових шко лах. Останньо в рр. 1941-1944 в Коломиї - в гімназії і Технічному Ліцеї, викла даючи рисунки та історію мистецтва. Цю свою діяльність продовжувва також на еміграції по таборах НІімеччини. Перебуваючи в Баварії, виконав велику серію альйепських красвидів акварелею, темпероїо Й олією.
В Німеччині брав участь у численних мистецьких ви ставках українських і чужинецьких, зокрема в Амстердамі й Парижі. Крити ка мистецтвознавців німе цьких, французьких, англійських і американських особливо відзначала, висо кий рівень його графік. Про проєкти марок "Українсь кої Пластової поїти" одна. з таких критик зазначила, як "визначну подію у філателії та мистецькому світі, з огляду на ясність композиції та безконкуренційну техніку виконання". При цій нагоді треба відмітити, що мистець виконав, ще вдома, велику серію поштових марок, грошей і гра мот для будучої Українсь кої Держави, але ці доско нало виконані кольорові графіки, до яких мистець вложив величезну працю та вміння, загинули під зас військової заверюхи.
Прибувши з родиною (дружиною і 2 дітьми) до Канади в 1949 р., на постійно оселився на Півночі — в Кдмонтоні, де заробляє на, життя головно, як маляр у Хемічній Компанії. Але позатим мистець знаходить час і можливість працюва ти незвичайно інтенсивно для "чистого" мистецтва. За час свого перебування в Канаді, І. Кейван виконав силу праць графічних із зриводу різних нагод -грамоти, друкарські й видавничі знаки, оформив кільканадцять видань, 30 крема окладинок книжок, кільканадцять портретів, розмалював три українські церкви. Все активний на мистецьких виставках українських і загально - кана дійських (Едмонтон, Вінніпег, Торонто, Гемилтон, Саскатун, Монтреал), що дало мистцю запевнене місце та ім'я поміж канадійськими мистцями. Досить сказати, що впродовж яких 8 років. І Кейван здобув 12 перших загально - канадійських нагород, головно за графічні праці, зокрема рід ке відзначення "Special award" 1956 р. За темперу "Скеля". В канадійських англомовних публікаціях по раз зустрічаємо ім'я натого мистця, зокрема фо тографії його праці та творів (напр. "С-І-L, Сопіасі", October 5, 1956). В цьому відношенні І. Кейзан зай має передове становище по між українськими мистця ми Канади.
Великі заслуги мистця таконс в організації укра їнського мистецького життя в Канаді — заложенні Спілки українських миєт ців (УСОМ), зокрема Спілки в Едмонтоні, що повстала у вересні 1957 р.
Як письменник, І. Кейван розпочав свою діяльність. в 1927 р. спочатку, як новеліст, поет і журналіст, друкуючи свої твори, під різ ними псевдонімами, в українських часописах Галичини. Тепер в Канаді мистець здобув собі поважне місце, як мистецтвознавець і журналіст, публікуючи цінні й глибоко продумані статті й розвідки, про українське і всесвітнє мистецтво, 0с0бливо доби ренесансу. З українських мистців особливо цінні статті дав про Д. Левицького, Т. Шевченка, Ю. Нарбута, О. Новаківсь кого, П. Ковжуна та ін; Більші розвідки І. Кейвана про українську книжну графіку й "Розгублені цін ності", свідчать про грунтовні студії автора над українським мистецтвом та великий талан схоплювати головніші проблеми та творити синтезу. Також рецензії І. Кейвана на книжки й виставки свідчать про його майстерність, подібно як у графіці й портреті, передавати головніший зміст і синтезу прочитаного й баченого. В цьому відношенні І. Кейван — публіцист становить рідке явище в сучасній українській публі цистиці.
Портрети І. Кейвана це осболива сторінка 0 його творчости, ніо має виняткове значення для нашої історії, культури й, мистецтва. Досі нам усе бракувало добрих портретів наших визначних діячів і де фатально відбивалося на підручни ках і "популярних" виданнях. Як що і зустрічалися там портрети, і то дуже не однакового рівеня або шкіци, то вони звичайно були непридатні для друку або і зовсім спотворені поганою репродуктивною "технікою".
Портрети нашого мистця, виконані графічним Фпособом, мають і матимуть по стійну вартість. Це глибокі студії психологічних. осо бливостей портретованих, вдумливі, синтетичні й сумарні. Бони передають сталі, характеристичні і головніші особливоєті та риси портретованого. Тому вони досконаліші й важливіші, порівнюючи з реалістичночатуралістичними портрета ми, що подібно до фотографії схоплюють один, випадковий і мінливий вираз обличчя чи переживання.
І так незвичайно цінні, з історичного і мистецького погляду портрети ген. М. Тарнавського, Олени Ко левської, Тодося Осьмачки. Виняткове значення має лортрет Т. Шевченка в молодому віці на тлі "Реве та стогне Дніпр широкий". Він відбігає від шабльоно вих, простацьких т. зв. народовецьких портретів "батька Тараса" в кожусі і шапці. Портрет Митр. А. Шептицького на пластовій марці 1948 р і окремий портрет на плакаті 1952 р. це одні з найкращих портре тів Великого митрополита. Портрет Юрія Нарбута також займає виняткове становище й є першим таким портретом у виконанні у країнського мистця. З найновіших портретів, треба гідмітити — проф. Т. Павличенка, письменника С. Р., проф. Б. Мигасюка, композитора д-р 3. Лиська, рецитатора Ю. Геника-Березовського та інші, що є цінним вкладом о для сучасної української культури.
Щодо формальної сторінки портретів, то всі вони виконані графічним способом, незвичайно прецизно, з винятково-високою технікою, з лінією чистою й певною, що ще збільшує їх змістову вартість.
Автопортрети мистця й портрети його родини -це дуже рідкий приклад об'єктивности, а навіть критицизму, передусім до власної особи, В них нема нічого штучного, позерського і прикрашаючого, вони щирі своєю правдою і одвертістю. Портрет дружини мистця приковує своєю безпосередністю та викликує симпатію. Не дурно ж мистець вважає, що Його працю в найбільшій мірі завдячує своїй дружині. Знову автопортретні студії мистця особливі тим, що віддають психологічні прикмети з тою глибиною и проникливістю, яка лише можлива для самого автора, що знає себе краще від інших.
Краєвиди мистця насичені місцевим духом і характером і є також, свого роду, психологічними студіями природи. Мистець намагається віднайти чисту форму і дещо стилізований вираз. Звичайно, в них відбиваються мистецькі напрямки, що панували під час академічних студій, зокрема готичний натуралізм, ранній ренесанс і неоклясицизм (в різьбі). Остан ній у більшій мірі.відбився в портретах мистця. Та при тім твори І. Кейвана насичеві більшою монументальністю й синтезою, мають свій індивідуальний стиль, зокрема в краєвидах помітний властивий оригінальний, теплий кольорит.
Поза портретами, другою сферою (блискучої діяльности мистця є грамоти та загалом меморіяльна графіка. Тут бачимо не тільки великі композиційні здібності, помисловість, але також тонке відчуття українського стилю у формі й кольорах. До того ще висока графічна техніка, що своєю прецизністю досягає небувалої точности. З таких грамот відомі "Централі Апост. КЕксархату Зах. Канади", грамоти для полк. А. Мельника і ген. М: Капустянського. Шодо шрифтів, то вони особливо чіткі й прецизні, а формально йдуть за українським стилем славетного Нарбута.
Треба лише побажати, щоб І. Кейван виконав більше праць із обсягу меморіяльної графіки, здкрема марок, відзнак і фірмових знаків, для чого у мистця є особливий талан.
Позатим для І. Кейвана, як мистецтвознавця й мистецького критика, що відзначається високим інтелєктуальним рівенем, відкривається широке поле діяльности. В цій галузі літературної праці в нас, як у старому краю, так і поза її межами, катастрофальна недостача. Тому мусимо особливо цінити працю І. Кейвана, що має всі дані для дальшого успішного розвитку.
Завантажте оригінальний скан у форматі PDF (491kb)
Володимир Січинський, "Іван Кейван: з нагоди 25-ліття мистецької діяльности", Новий Шлях, 19 травня 1958.
